Виступ заступника Голови ФПУ, керівника антикризової групи Федерації профспілок України Г.В.Осового на VI засіданні Ради ФПУ 12 березня 2009 року на тему: «Про взаємодію профспілок з органами влади і роботодавцями з питань подолання  фінансово -  економічної кризи та мінімізації її наслідків для трудящих»

   Шановні члени Ради та запрошені!

   Сьогоднішній розгляд питання про взаємодію профспілок з органами влади і роботодавцями з питань подолання  фінансово -  економічної кризи є логічним продовженням розмови, яка відбулась на попередньому засіданні нашої Ради. Подібне питання було обговорене й на спільному засіданні профспілкової та урядової сторін Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка відбулась 12 листопада минулого року.

   Зазначивши існуючі тоді проблеми, ми визначили свою профспілкову позицію і власні дії на захист трудових та соціально-економічних прав наших спілчан. Одночасно були висловлені конкретні пропозиції та вимоги до органів влади, Національного банку, Фонду держмайна України та наших партнерів по Генеральній угоді – об'єднань роботодавців.

   На виконання прийнятих рішень, Президія ФПУ тричі – 5 і 24 грудня 2008 року та 11 лютого 2009 року на своїх засіданнях визначила необхідні правові та організаційні заходи на їх реалізацію.

   Якщо їх узагальнити, то зусилля ФПУ було сконцентровано на таких п'яти напрямках роботи:

   Перший

   - це спонукання органів влади до консолідованих дій і невідкладного затвердження комплексної програми подолання кризи та захисту людей в цих умовах.

   Власне це було головною вимогою ФПУ, яка була підтримана учасниками всеукраїнської акції протесту 24 грудня, а також Спільним представницьким органом профспілок.

   Другий напрямок

   - це забезпечення постійного соціального діалогу з Урядом та об'єднаннями  роботодавців з найбільш важливих поточних питань та урегулювання проблем окремих підприємств та секторів економіки.

   Для цього використовуються консультації на рівні перших осіб.  Представники ФПУ беруть участь в обговоренні питань на засіданнях урядових комітетів, Кабінету Міністрів України, колегій міністерств, що дозволяє оперативно вносити пропозиції та впливати на прийняття рішень. 25 лютого 2009 року відбулось розширене засідання Уряду за участю керівників членських організацій, на якому розглянуто стан виконання доручень Прем'єр-міністра Тимошенко Ю.В. на пропозиції профспілок. Це, безперечно, дасть імпульс активізації цієї роботи.

   Буквально одразу після засідання Уряду відбулись робочі зустрічі з керівництвом Міністерства фінансів і промислової політики, а вчора прийнято дві важливі постанови щодо фінансової підтримки підприємств машинобудування та агропромислового комплексу на суму 800 млн. грн. та понад 0,5 млрд. грн. буде спрямовано із Стабілізаційного фонду державним та казенним підприємствам з цільовим спрямуванням на погашення заборгованості із заробітної плати.

   Третій напрямок

   - це оперативний моніторинг законотворчої роботи, яка значно добавила в динамізмі в умовах кризи.

   Тільки за останні 4 місяці Урядом, народними депутатами й Президентом було внесено на розгляд Верховної Ради понад 160 законопроектів антикризового спрямування. Причому далеко не всі вони відповідали інтересам простих громадян, а деякі містили норми, що звужували зміст і обсяг їх прав та соціальних гарантій.

   Завдяки профспілковому моніторингу нам вдалось через парламентські комітети, депутатські фракції, народних депутатів, пом'якшити зміст значної частини законопроектів.

   Разом з тим, ми не зуміли відстояти пропозиції щодо недопущення ущемлення прав працівників, зокрема, бюджетної сфери при прийнятті Державного бюджету на 2009 рік.

   Законом «Про зменшення впливу світової фінансової кризи...» на сферу зайнятості було звужено право членів особистих сільськогосподарських підприємств на соціальний захист у випадку безробіття, а також умови матеріального забезпечення безробітних, які звільнилися з роботи за згодою сторін трудового договору.

   Зараз в пожежному порядку законодавці виправляють ситуацію, до роботи груп делеговані представники ФПУ і маємо надію, що ближчий тиждень-два урегулює ці недоречності.

   Четвертий напрямок

   - це активізація правозахисної роботи безпосередньо нашими організаціями або у взаємодії з органами Прокуратури, держінспекцій праці, держнаглядохоронпраці.

   Зокрема, на звернення ФПУ органами Прокуратури у січні-лютому цього року були вжиті заходи щодо повернення заборгованості із заробітної плати на 42 підприємствах на загальну суму понад 25 млн. грн. 19 лютого 2009 року в Генеральній Прокуратурі за нашої участі з цього питання проведена спеціальна нарада з прокурорами областей.

   Починаючи з березня на кожному засіданні Уряду заслуховуються звіти керівників міністерств про стан виплати заробітної плати.

   Власними силами фахівців ФПУ та профспілкових організацій тільки за перші два місяці поточного року було надано правову допомогу більш ніж 36 тисячам спілчан. Слід зазначити, що останнім часом кількість звернень громадян, профспілкових комітетів, трудових колективів до ФПУ за захистом невпинно зростає. Щоб прискорити оперативність реагування, при Управлінні правової роботи з лютого місяця відкрито телефонну гарячу лінію. Йде формування Третейського суду, адвокатури, відновлено роботу громадської приймальні.

    П'ятий напрямок роботи

   - це інформаційно-роз'яснювальна робота серед спілчан, надання методичної і практичної допомоги профспілковим організаціям у справі захисту людини праці.

   Зокрема, Голова ФПУ Хара В.Г. побував у п'яти областях. Антикризовою робочою групою ФПУ підготовлено і скеровано на місця три випуска методичних порад головам профкомів як захищати працівників у кризових ситуаціях. Більше уваги цим питанням стали приділяти видання «Профінформу».

   У підготовленій на засідання Ради брошурі «100 днів разом» і хронології дій узагальнено основні віхи нашої спільної роботи, які суттєво доповнюють сказане.    

   Успішна реалізація наших захисних функцій та рішень колегіальних органів ФПУ залежить не тільки від керівництва і апарату, а насамперед, від включення в цю роботу членських організацій, їх взаємодії  на своєму рівні із органами влади і організаціями роботодавців.

   Особливої актуальності така взаємодія набуває в умовах фінансово-економічної кризи, коли буквально щоденно потрібно оперативно реагувати на звернення з підприємств і профспілкових організацій з місць.

   За участю наших членських організацій – профспілок металургійної і хімічної промисловості, будівництва укладено меморандуми порозуміння між Кабінетом Міністрів і підприємствами цих ключових для економіки галузей.

   Держава надала їм певні преференції (ціна на газ, електроенергію, перевезення вантажів залізничним транспортом) за умови збереження робочих місць і кадрового потенціалу. На добудову житлових будинків з 70% готовністю з березня цього року буде спрямовано з Стабілізаційного фонду понад 2 млрд. гривень.

   Подібні пакти про партнерство і співпрацю на галузевому рівні укладено в агропромисловому комплексі і легкій промисловості.

   В багатьох регіонах за участю міжгалузевих профоб'єднань органами влади і об'єднаннями роботодавців теж реалізуються спільні антикризові заходи. Або ж ці питання вирішуються соціальним партнерами в рамках обласних соціально-економічних рад.

   Разом з тим, аналіз виконання зобов'язань взятих на себе його учасниками, свідчить, що робота з реалізації домовленостей за меморандумами, ведеться вкрай повільно, терміни виконання порушуються. У результаті гострі проблемні питання не знаходять свого вирішення, що викликає законне невдоволення у трудових колективах.

   З іншого боку не всі керівники підприємств дотримуються взятих на себе соціальних зобов'язань та умов колективних договорів.

   Одне з таких чутливих питань – це своєчасне відшкодування державою податку на додану вартість підприємствам – експортерам.

   Сума боргу зараз становить понад 12 млрд. гривень, а це негативно позначається на фінансовій діяльності підприємств, їх спроможності своєчасно сплачувати заробітну плату, внески до Пенсійного та інших фондів соціального страхування працівників та податки.

   З ініціативи керівництва ФПУ з цього приводу відбулись двосторонні консультації з Державною податковою адміністрацією і 30 січня цього року створено спільну робочу групу з оперативного розгляду звернень роботодавців і профспілкових комітетів щодо проблемних питань відшкодування ПДВ.

   Прискорене відшкодування ПДВ буде, насамперед, для підприємств, які мають заборгованість із заробітної плати. Посилений контроль за цим буде здійснюватись і з боку Уряду.

   Як позитивне також слід зазначити збільшення бюджетного ресурсу на відшкодування ПДВ на 8,1 млрд. грн або 33%.

   Визначаючи свої дії на попередньому засіданні Ради в листопаді ми все ще були в полоні ілюзії, що криза – це короткочасне, тимчасове явище, яке швидко вдасться подолати. В усякому разі у цьому нас постійно впевнювала влада.

   Сьогодні вже є переконаним фактом, що такого планетарного масштабу і таких руйнівних наслідків для економік і людей світ ще не знав. І ніхто, навіть не береться визначити дату її завершення.

   Якщо ще восени провідні міжнародні фінансові організації і уряди держав світу вибудовували більш-менш оптимістичні прогнози, то на початку цього року, практично всі переглянули свої прогнози в сторону погіршення ситуації, зазначивши, що економічне відновлення можливе не раніше 2010 року. І то за сприятливих умов та не в усіх країнах.

   Навіть найпотужніші держави світу, як США, Японія, Країни ЄС, та Росія, незважаючи на проведенні колосальні фінансові вливання в економіку та банківську систему запланували у поточному році скорочення обсягу ВВП, зниження суспільних видатків та зростання безробіття.

   Аналогічні прогнозні оцінки дають ООН та Міжнародна організація праці та ін.

   Це означає, що попит на продукцію українських експортерів, які формують майже  третину ВВП країни,  буде значно звужений і традиційні ринки збуту будуть закриті.

   Що відбувається в Україні?

   Починаючи з жовтня минулого року, ситуація в економіці та соціально-трудовій сфері продовжує погіршуватись, що, підтверджується такими даними як подальше скорочення обсягів виробництва, наростання кризи в фінансово-банківській сфері, девальвація гривні, зростання безробіття та як наслідок зниження рівня життя переважної громадян.

   Якщо рік тому всі галузі, окрім будівництва мали значний приріст, то на початку цього року – навпаки, всі галузі, крім сільського господарства допустили значне падіння обсягів виробництва.

   За оцінками ООН і МОП Україна є однією з держав світу, які найбільше постраждали від світової фінансової кризи. Як свідчать данні загальнонаціонального соціологічного опитування, майже 70 % сімей в Україні відчули на собі негативний вплив кризи, їм доводиться обмежувати свої витрати, а третині сімей – економити, навіть, на найнеобхіднішому – харчуванні. Нащо в значній мірі й суто «український» феномен перманентної політичної кризи постійної боротьби за владу.

   Нажаль,  ні органи влади, ні бізнес еліта, ні профспілковий рух поки що не змогли протиставити викликам кризи свою консолідовану протидію.

   Більш того, проглядається прагнення перекласти негаразди кризи на плечі простих людей.        Цього профспілки категорично не сприймають і будуть жорстко відстоювати та захищати права працюючих людей.

   Потрібно всім усвідомити, що криза в економіці поступово переростає в соціальну кризу і це вже несе загрозу безпеці самої держави. Підтвердженням тому є непоодинокі бунти, випадки перекриття магістралей, захоплення підприємств. Стрімко зростає кількість трудових конфліктів на підприємствах і протестних настроїв у працівників.

   Профспілки зобов'язані в цей складний час бути разом із трудящими. Щоб не повторилася ситуація початку 90-х років, коли страйкові комітети на багатьох підприємствах потіснили профспілки.

   Що нині найбільше хвилює трудящих.

   Це втрата роботи і, хоча б і відносно не високого в умовах кризи, але стабільного заробітку.

   Нажаль, принципово важливі зобов’язання за генеральною угодою, угодами і колективними договорами, стороною власників грубо порушуються.

   Особливо суспільно-загрозливого масштабу набуває безробіття.  Якщо на початку цього року воно склало 1,4 млн. чоловік, то на кінець року може досягти 3 млн. чоловік.

   Інша проблема – це вимушена неповна зайнятість працівників. В січні 2009 року в таких умовах перебувало 2 млн.170 тис. працівників, або кожний п'ятий, в тому числі в режимі скороченого робочого дня (тижня) працювало майже 1, 1 млн. осіб та приблизно така ж кількість перебувала у так званих адміністративних відпустках. Найбільша кількість їх у промисловості, будівництві, лісовому господарстві та на транспорті.

   Різке уповільнення динаміки зростання ВВП та скорочення обсягів виробництва призвело до зменшення рівня заробітної плати у всіх без виключення галузях економіки. У січні її середній розмір 1655 гривень залишався на рівні лютого 2008 року. Реальна заробітна плата під впливом високого рівня інфляції скоротилась майже на 12%.

   Відбулось фактичне заморожування і заробітної працівникам бюджетної сфери, оскільки розмір базового окладу працівника першого тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою  залишається в розмірі нижчому за мінімальну заробітну плату (545 грн.) на місяць.

   Водночас, зростає динаміка  затримок виплати заробітної плати працівникам особливо у промисловості, будівництві, транспорті, сільському господарстві.

   Загальний обсяг боргу із зарплати  на 1 березня становив понад 1,5 млрд. грн, або 8,2% фонду оплати праці, особливо у вугільній галузі, що змусило профспілку шахтарів організувати весняний похід гірників на Київ.

   Цілком очевидно, що за цих обставин кожна профспілкова ланка і первинна організація повинні максимально використовувати надані їм за законом права на захист людини праці. Бо криза – це ще й перевірка нашої спроможності не втрати довіри членів профспілок. Хоча зниження чисельності спілчан коли масово згортається виробництво та банкрутіють підприємства, очевидно не уникнути.

   Зокрема ФПУ прийняло рішення і вступило в колективний трудовий спір з Урядом і зараз веде нелегкі переговори. Однак, для всіх нас мають бути прикладом ті країни, де уряди, роботодавці і профспілки обєднують свої зусилля для подолання руйнівних наслідків  кризи для економік і людей, використовуючи перевірений часом  універсальний такий механізм, як соціальний діалог.

   Нарада у Президента України наприкінці минулого тижня за участі Прем'єр-міністра, голови Верховної Ради, Голови Національного банку та представника фракції Партії регіонів з питання координації дії усіх органів влади та політичних сил в кризових умовах може стати знаковою для вироблення спільного антикризового пакету дій.

   Свій конструктивний внесок у цю справу можемо додати й ми.

   Враховуючи зазначене, керівництво Федерації профспілок України всеукраїнських об'єднаних організацій роботодавців та підприємців вважають за необхідне розробити та запропонувати своє бачення антикризових заходів і вносить на розгляд Ради ФПУ План першочергових та системних заходів та проект Угоди про взаємодію в сучасних умовах.

   Вчора на засіданні Президії відбулось попереднє обговорення цих документів і вже деякі правки до них внесено за пропозицією робочої групи. Проте, хочу зазначити, що розробники вимушені були шукати компроміс між економічними інтересами власників і соціальним захистом працівників, між проблемами інвестування коштів у розвиток виробництва і неприпустимістю зниження рівня життя людей. А тому окремі положення поки носять загальний характер і будуть конкретизуватись в подальшій роботі.

   У разі підтримки цих проектів документів Радою ФПУ, вони будуть внесені на обговорення колегіальних органів об'єднань роботодавців та в подальшому запропоновані Уряду та внесені на засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яке відбудеться наприкінці березня.