26 травня у Києві відбулася Національна тристороння робоча зустріч профспілок, представників Уряду і роботодавців України «Світова економічна криза: наслідки та відповіді України».  

   Ця зустріч проходить в Україні вдруге. Першу, присвячену світовій кризі, було проведено в січні. Як відзначали учасники, вона сприяла появі низки ініціатив, у тому числі з боку Міністерства праці та соціальної політики України.

   За оцінкою головного спеціаліста Департаменту статистики та інтеграції політики Міжнародного бюро праці (МБП – постійний секретаріат МОП) Роберта Кайло, стан України – невтішний, але кращий, ніж найпесимістичніший прогноз. Тобто у Європи є припущення, що наша фінансова сфера та економіка ще не досягли межі міцності, а соціальний діалог, який триває в Україні з грудня минулого року, може принести плоди.

   Директор Субрегіонального бюро МОП у країнах Центральної та Східної Європи (Будапешт) Марк Левін дав позитивну характеристику соціальному діалогу, що веде ФПУ, її членські організації та інші профспілки, і сказав, що, на його думку, альтернативи йому в Україні немає.

   Заступник міністра економіки України Ірина  Крючкова презентувала "План заходів на 2009 рік із подолання наслідків фінансово-економічної кризи, забезпечення функціонування вітчизняного виробника та життєвих потреб громадян", який було розроблено робочою групою за участю профспілок і роботодавців. У разі його виконання очікується:

   - недопущення інфляції вище 16%, розвиток підприємств, які виробляють продукцію для внутрішнього ринку, недопущення штучного банкутства підприємств в умовах кризи;

   - створення умов для виходу з кризи підприємств машинобудування,  хімічної, легкої, будівельної, вугільної промисловості, паливно-енергетичного, гірничо-металургійного, агропромислового комплексів, житлово-комунального господарства – як пріоритетних;

   - продаж ефективним акціонерам "нежиттєздатних" банків та відновлення довіри до банківської системи – за різними підрахунками, на руках у населення знаходиться від 10 до 40 млрд. доларів США, тобто ці гроші не працюють, бо перебувають поза реальним сектором економіки;

   - розвиток підприємництва шляхом зменшення розміру капіталу, необхідного для відкриття бізнесу, збільшення до п'яти років терміну ліцензій на усі види діяльності, введення єдиної процедури видачі дозволів за принципом "мовчання – знак згоди";

   - зменшення напруги на ринку праці, захист малозабезпечених верств населення тощо.

   До речі, на оздоровлення економіки планується виділити 7% ВВП (в Європі лише 2% ВВП).

   Українські працівники не винні, що в країні криза, що влада та бізнес за їхній рахунок вирішують свої питання, – зазначив у своєму виступі заступник Голови Федерації профспілок України, голова робочої антикризової групи ФПУ Сергій Кондрюк. – Головне завдання антикризових заходів – зберегти кадровий потенціал і не допустити боргів із зарплати.

   Обіг на внутрішньому ринку залежить від того, чи буде наш громадянин платоспроможним. Сьогодні в країні мінімальна зарплата нижча за прожитковий мінімум, який сам по собі нижчий за необхідний вдвічі. Виходить, що в Україні за часів кризи кілограм сала важить тільки 430 грамів!

   Шокуючі цифри навів генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Володимир Грищенко:

   - За чотири місяці 2009 року в порівнянні з відповідним періодом 2008 року виробництво скоротилося на 31,9%, зокрема в машинобудуванні – на 53,7%, по роботах із завершення будівництва – на 72,3%. Ніхто не піклується про вітчизняного виробника. У 2009 році за кордоном через державні установи було придбано на 2 млрд. доларів сільгоспобладнання, у той час коли наші підприємства в Херсоні та Харкові простоюють. За індексом розвитку людського потенціалу Україна посідає 76-е місце, за державністю – 113-е, за показником умов ведення бізнесу – 145-е. За нами – тільки острівні держави. Чинники, які призвели до цього – нераціональність управління, тінізація економіки, корупція, – до світової кризи не мають ніякого відношення. Уряд робить роботодавців крайніми, зіштовхує з робітниками, до діалогу не запрошує. На нашу думку, потрібно створити тристоронній кризовий комітет, який би стежив за виконанням заходів з подолання кризи.

   У мене багато претензій до того, як ведеться соціальний діалог з Урядом, як реалізується Меморандум із Кабміном, – сказав під час обговорення виступів Голова ФПУ Василь Хара. – Але вперше в незалежній Україні ФПУ домоглася, що з нами рахуються, що не відбувається жодного засідання Кабінету Міністрів без участі нашого представника, що Федерація має право подавати свої пропозиції з різних питань, а Міністерство юстиції не реєструє жодного документа, якщо він не пройшов узгодження з ФПУ. Якщо порівнювати рівень соціального діалогу у грудні і сьогодні, то він став вищим. І в подальшому він цілком залежить від нас, бо з неба ніхто нам порад не дасть. Сподіваюся, що найближчим часом буде прийнято Закон "Про соціальний діалог". Проект вже є.

   - Такі консультативні зустрічі мають стати регулярними, – підбив підсумки національний координатор МОП в Україні Василь Костриця, – бо вони дають можливість для обміну інформацією, оцінками щодо ситуації в економіці України та на ринку праці. Вважаю, що думки, висловлені сьогодні, стануть внеском до проекту "Плану заходів на 2009 рік...", який розроблено тристоронньою робочої групою за участю урядовців, роботодавців і профспілок. Наша зустріч набуде ще більшого значення, якщо цей проект буде затверджено на засіданні Уряду чи навіть винесено на розгляд Верховної Ради.

   Олена Сухорукова,

    кореспондент Профінформу