БЦ Профспілка освіти
П`ятниця, 20.10.2017, 22:58
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна РеєстраціяВхід
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 220
Головна » 2016 » Листопад » 17 » Фінансування освіти і науки: проблеми та перспективи їх вирішення
Фінансування освіти і науки: проблеми та перспективи їх вирішення
13:29

   16 листопада 2016 року, відбулися парламентські слухання на тему: «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні».

   Проведення парламентських слухань сприятиме визначенню основних стратегічних принципів фінансування освіти і науки в України та їх законодавчого забезпечення, ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективного вирішення порушених питань з урахуванням кращого світового досвіду.

   Участь у роботі взяли народні депутати України, керівники Уряду України, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, керівники і представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, національних академій наук, національних університетів, працівники наукових установ, навчальних закладів різного рівня, представники професійних спілок та асоціацій науковців і освітян, бізнесу, громадських організацій і преси. Загалом понад 400 осіб з усієї України.

Профспілку працівників освіти і науки України представляли Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, заступники Голови Профспілки Сергій Романюк, Любов Гарбаренко, Сергій Пугачов, Ольга Чабанюк, голови та представники територіальних організацій Профспілки.

Предметом обговорення стали нагальні проблеми фінансування галузей освіти і науки та пошук шляхів їх вирішення, зокрема, питання дотримання законодавства щодо фінансування освіти і науки в країні; незадовільний стан фінансування дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти; вкрай низьке фінансування вітчизняної науки, що призводить до руйнації наукових шкіл, скорочення науковців, відтоку молодих спеціалістів і науковців з наукової сфери, у тому числі за кордон; соціальний статус освітян і науковців, рівень оплати їх праці.

Відкриваючи парламентські слухання, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд наголосила на тому, що вчасність обговорення цього питання важко заперечити. «Освіта й наука в Україні завжди фінансувалися за залишковим принципом. Освіта, передусім середня – це питання національної безпеки. Від якості освіти залежить, чи матимемо ми державу», – зазначила вона.

За словами міністра освіти й науки України Лілії Гриневич, розбудова нації, державотворення мають не просто відображатися в освіті й науці. «Освіта й наука повинні задавати тон цим процесам. Наше завдання – забезпечити подолання нерівності у фінансуванні галузі», – наголосила вона і додала, що останні десять років бюджет освітньої галузі був бюджетом існування, а не розвитку.

На думку першого заступника голови Комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського, «до причин, що негативно впливають на розвиток системи освіти в Україні, насамперед відносять недостатній рівень фінансування освітньої галузі та неефективне використання наявних ресурсів, недосконале правове забезпечення, застарілу матеріально-технічну базу, високу вартість кредитування, несприятливий інвестиційний клімат, відтік мізків закордон тощо. За його словами, «у 2016 році бюджетна забезпеченість одного учня в Україні складає близько 9,3-10 тисяч гривень, що у доларовому еквіваленті відповідає майже 350-400 доларів США, тоді як у Європі цей показник становить 6,8 тисяч євро».

Упродовж останніх років на освіту Україна витрачає з бюджету різних рівнів, включно із спеціальними фондами, які наповнюються платежами юридичних та фізичних осіб, приблизно 5,3 % валового внутрішнього продукту, а видатки на освіту з Державного бюджету не перевищують 3% ВВП.

Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов у своєму виступі підкреслив, що якісна освіта неможлива без належного фінансування. Освітяни оцінюють його як «незадовільно», бо обсяги не відповідають державним гарантіям.

Заробітна плата українських освітян є найнижчою у Європі. Ставка заробітної плати вчителя найвищої кваліфікації ледь перевищує 100 доларів. Асигнування в таких обсягах забезпечують лише 40% потреби на оплату праці, часткове фінансування навчальних закладів за житлово-комунальні послуги, оплата за які у ВНЗ здійснюється виключно за рахунок власних коштів.

Георгій Труханов наголосив, що Профспілка підтримує наміри встановити в новому законі про освіту гарантію, що найнижчий розмір посадового окладу педагога має бути на рівні трьох мінімальних заробітних плат, але реальних, а не тих, які Уряд декларує з 1 січня 2017 року на рівні 3200 гривень, включаючи усі доплати. Реалізація таких норм забезпечила б й підвищення в подальшому тих мізерних пенсій, які отримує вчительство.

«Збільшення фінансування освіти потребує переходу до більш справедливої системи оподаткування, запровадження прогресивних податків, боротьби з ухиленням від їх сплати, закриття податкових лазівок, – сказав очільник Профспілки.

Проведення парламентських слухань сприятиме визначенню основних стратегічних принципів фінансування освіти і науки в України та їх законодавчого забезпечення, ключових завдань органів державної влади України, місцевого самоврядування та громадянського суспільства щодо забезпечення ефективного вирішення порушених питань з урахуванням кращого світового досвіду.

Підсумком роботи парламентських слухань стали Рекомендації, які будуть подані на затвердження Верховної Ради України.

 

 

За матеріалами прес-служби Профспілки працівників освіти і науки України

Переглядів: 63 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Форма входу
Календар новин
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Пошук
Друзі сайту
Статистика
БЦ Профспілка освіти © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz