Голова Білоцерківської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України з акцентував увагу присутніх працівників Фонду та громадського активу на тому, що  профспілки підтримали необхідність та основні напрями пенсійної реформи і заявили, що має бути створена система, яка б ґрунтувалася на засадах справедливості й забезпечила єдиний принцип для всіх — залежність розміру пенсії лише від тривалості трудового стажу й одержуваного заробітку. Насамперед не забезпечено соціальну справедливість в обчисленні пенсій.

Немає належного підвищення пенсій залежно від темпів зростання середньої заробітної плати в країні. Залишаються діяти десятки законодавчих актів, якими передбачено інший порядок призначення та перерахунку пенсії окремим категоріям працівників, є проблеми при призначенні пенсії на пільгових умовах та інші. І найголовніше: у поточному році вперше кількість платників єдиного соціального внеску — 13,2 мільйона осіб — стала меншою за кількість пенсіонерів, що вкрай загострило ситуацію із фінансовим забезпеченням Пенсійного фонду.

Крім модернізації солідарної системи, потрібно подумати над перспективою подальшого впровадження накопичувальної системи та удосконаленням системи недержавного пенсійного забезпечення.

Пенсійна реформа в 2011 році проведена невдало. Сподівання людей на усунення несправедливості й істотне підвищення рівня матеріального забезпечення не справдилися.

Профспілки категорично висловлювали заперечення щодо підвищення пенсійного віку та підвищення на 10 років страхового стажу, необхідного для призначення пенсій в мінімальному розмірі, у той спосіб як це було запропоновано урядом. Насамперед потрібно було привести в дію наявні ресурси в економіці, спрямовані на поповнення бюджету Пенсійного фонду. Передусім — за рахунок підвищення оплати праці, детінізації економіки, легалізації трудових відносин, розширення зайнятості. А там — резерви на десятки мільярдів гривень. Але підвищення пенсійного віку відбулось, а пропозиції з наповнення Пенсійного фонду залишилися на папері.

Що пропонують профспілки? Зняти з Пенсійного фонду невластиві для нього виплати, а це, за даними Мінсоцполітики, — 41 мільярд гривень, які могли б бути спрямовані на підвищення пенсій.

Необхідно усунути несправедливість в обчисленні пенсій, призначених у різні роки, і щорічно підвищувати пенсії на величину темпів зростання середньої зарплати в країні, а не 20 відсотків, як це робиться останніми роками.

Врешті-решт, забезпечити поступовий перехід на однакові правила та норми пенсійного забезпечення для всіх громадян, прозорість і зрозумілість у пенсійному забезпеченні. Зі шкідливого виробництва — достроковий вихід на пенсію.

— Раніше працюючі пенсіонери мали право через кожні два роки роботи перераховувати пенсію з урахуванням стажу і заробітку після призначення пенсії. Такий порядок перерахунку пенсій був справедливий, оскільки пенсіонери, продовжуючи працювати, сплачують (і за них сплачуються) внески на пенсійне страхування, розмір яких є досить високим. Крім того, це є стимулом для залучення пенсіонерів до трудової діяльності, що сьогодні при скороченні чисельності зайнятого населення є вкрай важливим.

З 2011 року відповідно до внесених змін до законодавства, пенсії за роботу після їх призначення перераховуються лише з додаванням стажу роботи. Це знизило мотиви продовжувати працювати, сплачувати внески до Пенсійного фонду, і значна частина пенсіонерів перейшла працювати в тінь.

Якщо взяти зарубіжний досвід, то там пропонують різні фінансові стимули для більш тривалого перебування осіб пенсійного віку на ринку праці. Наприклад, зменшення податку на доходи, отримані у віці з 55 до 65 років, більша тривалість стажу роботи винагороджується більш високим коефіцієнтом заміщення (75—80 відсотків заробітку) для працівника, який працював, наприклад, 45—50 років, та інші.

На жаль, в Україні сьогодні працюючим пенсіонерам за два роки роботи після призначення пенсії її розмір збільшується лише на 2,7 відсотка, що є вкрай низьким рівнем підвищення. Тому ми переконані, що різними стимулами, у т. ч. пенсійними, маємо заохочувати пенсіонерів продовжувати працювати після призначення пенсії.

Із запровадженням в Україні єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування функцію з його адміністрування покладено на Пенсійний фонд України. Збір нарахованих страхових коштів становив до 99,6 відсотка, і ці кошти миттєво, без посередників, спрямовувалися на виплату пенсій та інших страхових виплат. Чи забезпечить такий рівень зібраності коштів Міністерство доходів і зборів? Це ще питання! Передачу адміністрування єдиного соціального внеску Міністерству доходів і зборів профспілки не підтримували. Ми розуміємо, що страхові кошти, які відкладені із заробітної плати кожного працюючого, можуть перетворитися на податок і розчинитися в державному бюджеті та бути використані на латання численних бюджетних дірок.

Потрібно зазначити, що експеримент з передачі функцій збору соціальних страхових внесків податковим органам в Російській Федерації тривав дев’ять років і привів систему обов’язкового соціального страхування у цій країні до повної розбалансованості й кризи. Працівники заплатили за це зниженням рівня власних соціальних гарантій практично за всіма напрямками соціального страхування. Повністю зникли страхування від безробіття, на санаторно-курортне лікування і оздоровлення працівників і членів їх сімей, були обмежені виплати з тимчасової непрацездатності, вагітності та пологах.

Сьогодні проходження страхових коштів через органи Держказначейства вже призвело до проблем з фінансуванням страхових виплат, зокрема з оплати лікарняних листків, регресних виплат потерпілим на виробництві, фінансування дитячого оздоровлення тощо. Це викликає невдоволення і протести людей.

Отож профспілки докладатимуть усіх зусиль для вирівнювання ситуації, здійснення страхових виплат своєчасно.