Роз’яснює заступник завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України

у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Наталія Шамбір

 

1. Звернутися за призначенням пенси можна в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі — Закон №1058). Нагадаємо, що жінки мають право на пенсію за віком за досягнення 55 років, чоловіки — 60 років. Деякі категорії осіб мають право на пенсію із зниженням пенсійного віку. Порядок звернення за призначенням таких пенсій анало­гічний порядку звернення за пенсією за досягнення жін­ками — 55, чоловіками — 60 років.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до За­кону України "Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування", затвердженого постановою прав­ління Пенсійного фонду України від 25.11 -2005 р. №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 (далі — Порядок 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам подається заявником особисто або через представника (який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідче­ної нотаріально) безпосередньо до управління Пенсійно­го фонду України у районах, містах і районах у містах (да­лі — Пенсійний фонд) за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавс­тва за місцем проживання (реєстрації) заявника. У разі якщо особа, якій призначається пенсія, є недієздатною, заява подається опікунами (піклувальниками) за місцем їхнього проживання (реєстрації).

Заява про призначення пенсії працюючим громадянам подається працівником до Пенсійного фонду через упов­новажену посадову особу підприємства, установи, орга­нізації (далі — посадова особа). На бажання особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації).

 

2. Перелік документів, потрібних для призначення пенсії за віком, визначений пунктом 7 Порядку 22-1 (на­ведено нижче).

При підготовці документів слід перевірити також пра­вильне їхнє оформлення. Насамперед це стосується тру­дової книжки: як записів періодів роботи, так і записів прізвища, ім'я та по батькові й їхню подальшу зміну. Якщо в трудовій книжці є виправлення, то вони мають бути за­віреними в установленому порядку. Відсутність номера наказу про прийняття (звільнення) з роботи, переве­дення на іншу роботу (особливо це стосується посад, які дають право на пільгову пенсію) є підставою для відмови в зарахуванні відповідних періодів до стажу роботи.

У разі якщо мають місце такі факти, потрібно зверну­тися до відповідних підприємств, установ, організацій (або архівних органів) для підтвердження відповідних пе­ріодів роботи. Допомога у витребуванні відповідних до­кументів може бути надана також посадовою особою або Пенсійним фондом.

 

3. Порядком 22-1 передбачено, що оформлення всіх документів та подання їх до органу, що призначає пенсію, здійснюється посадовою особою в 10-ден-ний термін з дня одержання заяви. Якщо підготовлені не всі потрібні для призначення пенсії документи, до Пен­сійного фонду подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, перед­бачені п.5 цього Порядку.

Непрацюючі особи самі визначають дату подання доку­ментів. Головним при цьому є те, щоб звернення за пенсією відбулося не пізніше від трьох місяців з дня досяг­нення особою пенсійного віку.

У деяких випадках доцільним є подання документів до Пенсійного фонду -в максимально можливий пізніший термін. Зупинимося більш детально на цьому питанні.

Згідно зі ст.45 Закону № 1058 пенсія за віком признача­ється з дня, що настає за днем досягнення пенсійного ві­ку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Днем звернення за пенсією вважається день прий­мання Пенсійним фондом заяви про призначення пенсії. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додано не всі потрібні документи, Пенсійний фонд письмово пові­домляє заявника про те, які документи слід подати до­датково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше від трьох місяців з дня повідомлення про потребу по­дання додаткових документів, то днем звернення за пен­сією вважається день приймання заяви про призначення пенсії. Якщо документи, які слід подати додатково, про­тягом трьох місяців не подані, пенсія за згодою особи призначається за наявними документами. У подальшому в разі надходження додаткових документів пенсія пере­раховується зі строків, передбачених п.4 ст.45 Закону №1058, тобто з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма потрібними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма потрібними документами подано ним після 15 числа.

Отже, якщо зібрано всі документи, то до Пенсійного фонду можна йти одразу.

Якщо деякі документи не готові (зроблено запит до ін­ших підприємств, установ, організацій чи архівних орга­нів, або в інших випадках, де є велика ймовірність довго­тривалого їхнього оформлення), доцільно звернутися до Пенсійного фонду перед закінченням тримісячного тер­міну. Це дасть можливість використати максимально можливий термін для оформлення документів для при­значення пенсії — шість місяців.

Приклад 1. Особа досягла пенсійного віку 1 лютого 2010 р. Заяву з відповідними документами, крім доку­ментів про зарплату (зроблено запит до організації, яка знаходиться в Росії), подано 26 квітня 2010 р. За таких обставин для призначення пенсії з 2 лютого 2010 р. останній термін подання документів про зарплату — 25 липня 2010 р.

Приклад 2. Особа досягла пенсійного віку 1 лютого 2010 р. Заяву з відповідними документами, крім доку­ментів про зарплату, подано 20 лютого 2010 р. За таких обставин для призначення пенсії з 2 лютого 2010 р. останній термін подання документів про зарплату — 19 травня 2010 р.

4. За Законом №1058 особі надано право відстрочи­ти час призначення пенсії. Так, згідно зі ст.29 названого Закону особі, яка набула права на пенсію за віком відпо­відно до цього Закону, але після досягнення пенсійного ві­ку, передбаченого ст.26 цього Закону, виявила бажання працювати й одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підви­щенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до ст.27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку в такому порядку.

 

Кількість років відкладеного виходу на пенсію за віком

Підвищення розміру пенсії, %

1	3,00
2	6,71
3	11,83
4	18,54
5	27,07
5	36,46
7	46,85
8	58,43
9	71,19
10	85,32

Слід пам'ятати, що бажання працювати "за надбавку" має бути оформлено належним чином: передусім заявою та відповідними документами. Згідно з пунктом 8 Поряд­ку 22-1 під чає звернення із заявою про відстрочення ча­су призначення пенсії подаються документи, зазначені пп. "а", "б" та "г" п.7 цього Порядку.

Заява про відстрочку часу призначення пенсії відпо­відно до Закону №1058 подається працівником до Пен­сійного фонду через посадову особу (п.2 Порядку 22-1).

 

Згідно з пунктом 7 Порядку 22-1 до заяви про призна­чення пенсії за віком додаються такі документи:

а) довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера заявнику. За документ, що засвідчує відсутність у заявника ідентифікаційного номе­ра для осіб, які через свої релігійні переконання відмов­ляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіцій­но повідомили про це відповідні державні органи та ма­ють відмітку в паспорті, береться копія сторінки паспорта з відміткою про те, що особа має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера;

б) документи про стаж, визначені Порядком підтвер­дження наявного трудового стажу для призначення пен­сій за відсутності трудової книжки або відповідних запи­сів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637.

Основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім трудової книжки, подаються також копії військового квитка, диплома (денна форма навчання), свідоцтв про народження дітей (за наявності таких). Копії названих документів засвідчуються адміністрацією підпри­ємства, установи, організації за місцем останньої роботи або Пенсійним фондом. Якщо підтвердженням відповідно­го періоду роботи є довідка підприємства, установи, орга­нізації, то подається оригінал цієї довідки. Крім зазначених вище документів (їх можна назвати основними), подаються інші, перелік яких визначено Поряд­ком підтвердження наявного трудового стажу для призна­чення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. №637 (далі — Порядок підтвердження стажу). Зокрема, період проживання дружин осіб офіцерсь­кого складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їхнього працевлаштування за спеціаль­ністю, підтверджується довідками (додаток 4 до Порядку підтвердження стажу), виданими командирами (начальника­ми) військових частин, військово-навчальних (навчальних) закладів, підприємств, установ й організацій в порядку, що визначається Міноборони. При цьому для дружин військо­вослужбовців, звільнених з дійсної військової служби до 1 січня 1990 р., період проживання з чоловіками в місце­востях, де була відсутня можливість їхнього працевлашту­вання за спеціальністю, підтверджується довідками, які ви­даються військовими комісаріатами.

Для реалізації права на обчислення стажу роботи в полу­торному розмірі (в подвійному) за період роботи до 1 січня 1991 р. на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а та­кож на острові Шпіцберген подаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги; передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до цих районів;

в) довідка про заробітну плату особи (додаток 1 до Порядку 22-1) за період страхового стажу до 1 липня 2000р., а починаючи з 1 липня 2000 р. — індивідуальні відомості про застраховану особу — надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно з додатками 2 і 3 до Порядку 22-1.

Згідно зі ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 ка­лендарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000 р. незалежно від перерв та за весь період страхово­го стажу починаючи з 1 липня 2000 р.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 р. ураховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (до­хід), виданих у порядку, встановленому законодавством (форма довідки затверджена додатком 1 до Поряд­ку 22-1), а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 р. — заданими, що містяться в системі пер­соніфікованого обліку.

Пенсіонери часто просять порекомендувати роки, за які вигідніше брати заробітну плату. Відповідь на це пи­тання одна: за ті роки, де була більша зарплата. Водночас слід пам'ятати, що під час обчислення пенсії визначаєть­ся коефіцієнт зарплати через співвідношення заробітної плати особи із заробітною платою в галузях економіки за той самий місяць. Як правило, пенсіонер орієнтується на абсолютну суму. Якщо в січні 1980 р. він одержав 465,36 крб, а в січні 1990 р. — 990,80 крб, то звичайно вважатиме за доцільне взяти зарплату за 1990 р. Проте коефіцієнт зар­плати за січень 1980 р. становитиме 3 (465,36 : 155,12), а за січень 1990 р. — 2 (990,80 : 495,40), де 155,12 та 495,40 — показники середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, за відповідні періоди.

Отже, слід рекомендувати (а посадовій особі сприяти цьому) пенсіонеру подавати до Пенсійного фонду довід­ку про заробітну плату за якомога більший період своєї трудової діяльності. Це можуть бути навіть перші роки йо­го трудової діяльності. Маючи такі дані, Пенсійний фонд за допомогою відповідного програмного забезпечення визначить найкращі 60 календарних місяців зарплати.

Якщо особа працювала за межами України, то питання можливості врахування під час обчислення пенсії зарпла­ти, одержаної в цій країні, визначається на підставі між­державних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпе­чення, підписаних Україною та відповідною державою. Так, якщо особа працювала в Росії, то відповідною уго­дою в галузі пенсійного забезпечення, підписаною, в то­му числі, Україною та Росією, передбачено можливість обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати, одер­жаної в Росії. У цьому разі подається довідка про зарпла­ту згідно з додатком 1 до Порядку 22-1 (включаючи пері­од після 1 липня 2000 р.). Якщо особа працювала на те­риторії Республік Молдови або Білорусі, то відповідними угодами такого права не передбачено.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та ін­ших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або при­пинили своє існування з інших причин, то довідки про за­робітну плату видаються правонаступником цих підпри­ємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, во­ни можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підста­ві показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квит­ки партій та рухів, громадських об'єднань не можуть слу­жити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (п.17 Порядку 22-1).

На жаль, трапляються випадки втрати документів про нараховану та сплачену заробітну плату. У разі якщо втрата документів мала місце в період до 14 липня 2006р., пенсіонер може перевірити доцільність визначення зар­плати згідно з Порядком визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 р. №919 (на­брала чинності з 14 липня 2006 р.).

Проте слід пам'ятати, що названий Порядок не дає можливості відновити ту зарплату, яку одержувала осо­ба. Цей Порядок лише дає можливість під час визна­чення зарплати для обчислення пенсії застосувати мі­німально гарантовані стандарти (наприклад мінімальну зарплату). Тому потрібно намагатися взяти зарплату за ті періоди роботи, де збереглися документи про її на­рахування та виплату;

г) особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце ЇЇ проживання (реєстрації) та вік).

Крім паспорта, за документ, що засвідчує місце прожи­вання особи, приймається довідка уповноважених орга­нів з місця проживання (реєстрації), в тому числі органів місцевого самоврядування.

Іноземні громадяни та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (реєстрації);

д) фотокартка особи, якій призначається пенсія (для видачі пенсійного посвідчення).

Документом, який підтверджує призначення особі пен­сії, є пенсійне посвідчення, що видається Пенсійним фондом відповідно до Порядку обліку, зберігання, оформ­лення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.03.2004 р. №4-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.04.2004 р. за №427/9026 (із змінами).

Отже, це основний пакет документів, які подаються до Пенсійного фонду.

Водночас підчас приймання документів Пенсійний фонд перевіряє правильність оформлення заяви й поданих до­кументів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформ­лення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. У разі виникнення питань щодо поданих до­кументів Пенсійний фонд має право вимагати від підпри­ємств, установ та організацій, осіб дооформлення в тримі­сячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти у відповідних випадках обґрунтованість їхньої видачі.

Згідно із законодавством до пенсій установлюються надбавки, підвищення та інші компенсаційні виплати. Крім того, деякі категорії осіб мають право на пенсію із зни­женням пенсійного віку. Тому до названих вище документів додаються також ті, які визначають право особи на відпо­відну виплату. Перелік документів, які подаються під час призначення до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації та підвищень, визначені п.1З Порядку 22-1. Перелік документів, які подаються за наявності пра­ва на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, визначені пп. "ґ" п.7 Порядку 22-1.

Отже, перелік документів, які потрібно подати для об­числення пенсії (крім основних), визначається в кожному конкретному випадку.

 

При призначенні до пенсій надбавок, допомог, додат­кової пенсії, компенсації та підвищень відповідно нада­ються такі документи:

а) про перебування на утриманні заявника непраце­здатних членів сім'ї. За такий документ приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником (п. 18 Порядку 22-1);

б) завірені в установленому порядку копії посвідчень: учасника війни; учасника бойових дій; інваліда війни; осо­би, на яку поширюється чинність Закону України "Про ста­тус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; доку­менти, що підтверджують наявність заслуг, передбачених ст.11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Підтвердженням можуть бути та­кож документи, визначені Переліком документів, на під­ставі одного з яких надаються пільги, передбачені Зако­ном України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соці­ального захисту" (додаток до постанови Кабінету Мініст­рів України від 16.02.94 р. №94) (п.19 Порядку 22-1);

г) документи про визнання заявника реабілітованим або членом сім'ї реабілітованого (для підвищення пенсії згідно з пунктом "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпе­чення"). Таким документом є завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реа­білітованих згідно із ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довід­ки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, осо­бистих справ на виселених осіб тощо), а за відсутності та­ких документів — довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту виселення (п.20 Порядку 22-1);

ґ) документи про надання статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, яко­му надано статус гірського (для підвищення пенсії згідно із ст.6 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"). Такими документами є копія відповід­ного посвідчення встановленого зразка або довідка ор­гану місцевого самоврядування (органу виконавчої вла­ди) (п.21 Порядку 22-1);

д) документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додатко­вої пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соці­альний захист громадян, які постраждали внаслідок Чор­нобильської катастрофи"). Такими документами є копія відповідного посвідчення встановленого зразка;

е) копія посвідчення "Почесний донор України", "Почес­ний донор СРСР" (для встановлення надбавки відповідно до Закону України "Про донорство крові та її компонентів").

 

а) копія посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бо­йових діях (при призначенні пенсії згідно із абзацом шос­тим п.3 Прикінцевих положень Закону №1058);

б) довідка медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) про визнання особи інвалідом унаслідок пора­нення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьків­щини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворю­вання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи вико­нанням інтернаціонального обов'язку (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим п.3 Прикінцевих поло­жень Закону №1058);

в) висновок МСЕК щодо причинного зв'язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або захворюванням, пов'язаним з перебу­ванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим п.3 Прикінцевих положень Закону №1058);

 г) довідка МСЕК про визнання особи інвалідом по зору І групи — сліпим (при призначенні пенсії згідно із абзацом третім п.3 Прикінцевих положень Закону №1058);

ґ) документи закладу охорони здоров'я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарного нанізму (лілі­пути), диспропорційні карлики (при призначенні пенсії згідно із абзацом другим п.3 Прикінцевих положень Закону №1058);

д) копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Ко­мітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. №122, або довідка військової частини, в складі якої осо­ба брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; копія посвідчення потерпілого від Чорно­бильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із ви­користанням норм ст.55 Закону України "Про статус і со­ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"');

е) документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку (при призначенні пенсії згідно із п."ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпе­чення"); документи про народження дитини та виховання її до восьмирічного, з 01.01.2006 р. — шестирічного віку чи про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим п.3 розділу XV "Прикінцеві поло­ження" Закону №1058); (факт народження дитини вста­новлюється на підставі свідоцтва про народження, а її вихо­вання до зазначеного віку— на підставі свідоцтва про наро­дження чи паспорта дитини; у разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть);

є) заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу РАГС про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), в разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда (при призна­ченні пенсії згідно з абзацом п'ятим п.З розділу XV "При­кінцеві положення" Закону №1058);

ж) клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію (для призначення пенсії відповідно до ст.26 Зако­ну України "Про зайнятість населення").

Документи, потрібні для призначення пенсії, можуть бу­ти подані як в оригіналах, так і в копіях, засвідчених у нота­ріальному порядку або адміністрацією підприємства, уста­нови, організації, що подає документи заявника для при­значення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхо­вого стажу є трудова книжка, подається копія з неї, за­свідчена адміністрацією підприємства, установи, органі­зації за місцем останньої роботи або органом, що при­значає пенсію (п.30 Порядку 22-1).