Звернення ФПУ до Президента України з нагоди Міжнародного дня боротьби з бідністю - 19 Жовтня 2010 - БЦ організація профспілки працівників освіти

Виходячи з нагальної потреби в якнайшвидшому подоланні бідності Президентом України видано Указ від 26 лютого 2010 року "Про невідкладні заходи з подолання бідності", яким дано державним органам ряд конкретних доручень. На жаль, більшість доручень не виконується.

Не розроблено, як передбачено Указом, у тримісячний строк проект загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010 – 2015 роки. Міністерством праці підготовлено проект Програми, але він не погоджений профспілками, оскільки вже попередній аналіз показав, що дії, визначені в проекті, не спроможні забезпечити реалізацію завдань, передбачених вказаним Указом Президента України.

Міністерством проігноровано пропозицію профспілок створити тристоронню робочу групу по доопрацюванню проекту Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010-2015 роки», включивши до неї представників Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань. Це є грубим порушенням пункту 3 зазначеного вище Указу Президента України щодо забезпечення Кабінетом Міністрів України участі соціальних партнерів у розробці проекту Загальнодержавної програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010-2015 роки.

Не виконано також завдання Президента України передбачити заходи з активізації соціального діалогу, хоча пропозиції, розроблені ФПУ у Національній профспілковій доповіді «Праця в Україні: необхідність якісних змін для суспільної ефективності та гідного життя» були підтримані Національною тристоронньою соціально-економічною радою при Президентові України.

Однією з найбільш болючих проблем в Україні залишається поширення бідності серед працюючих і профспілками підготовлено пропозиції до проекту Програми, які спрямовані на викорінення цього ганебного явища. Насамперед це стосувалось мінімальних гарантій в оплаті праці, адже розмір мінімальної заробітної плати як державної соціальної гарантії є нижчим від фактичного прожиткового мінімуму на працездатну особу. Зараз майже кожний п’ятий працівник отримує трудові доходи нижче рівня фактичного прожиткового мінімуму.

Переговори щодо визначення мінімальної заробітної плати на 2011 рік підтвердили позицію Урядової Сторони щодо консервації подібного стану, оскільки мінімальну заробітну плату пропонується лише проіндексувати на прогнозний рівень інфляції. Профспілки наполягають на реалізації в повному обсязі в Україні норм національного законодавства та взятих міжнародних зобов’язань, відповідно до яких розмір мінімальної заробітної плати має становити не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи податок з доходів фізичних осіб та сімейне навантаження.

Пропозиції профспілок щодо посилення механізму компенсації за затримку зарплати та встановлення першої черги для вимог із заробітної плати працівників перед вимогами усіх інших кредиторів при процедурі банкрутства не враховано під час розроблення проекту Програми подолання та запобігання бідності в Україні на 2010-2015 роки.

Окремою проблемою є дискримінація в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Рішенням Уряду від 25.10.2008 з 1 грудня 2008 року заморожено розмір тарифної ставки (окладу) працівників першого тарифного розряду для обрахунку посадових окладів бюджетників. Тим самим повністю розбалансовано систему оплати праці працівників за Єдиною тарифною сіткою. Аналогічні проблеми існують в оплаті праці державних службовців середньої ланки та працівників закладів соціального захисту.

В останні 2-3 роки загрозливих масштабів набуло поширення бідності серед пенсіонерів. Вперше з 2004 року, коли за рахунок підвищення мінімальної пенсійної виплати на рівень прожиткового мінімуму із зони бідності було виведено понад 12 млн. пенсіонерів, знову через низький розмір пенсій понад 8 мільйонів з них повернуто до категорії бідних.

Пояснюється це дефіцитом бюджету Пенсійного фонду, однак профспілки не підтримують намагання вирішити питання дефіциту бюджету Пенсійного фонду України лише шляхом підвищення пенсійного віку, запровадження обмежень існуючих прав на пенсійне забезпечення.

Пропонуємо розпочати погашення дефіциту бюджету зі збільшення надходжень пенсійних коштів за рахунок підвищення офіційної і легалізації тіньової заробітної плати, ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати та сплати страхових внесків до Фонду, ліквідації заборгованості підприємств з покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, проведення повного розмежування джерел фінансування пенсійних виплат, призначених за різними пенсійними програмами, а також забезпечення оплачуваною роботою мільйонів незайнятих громадян в Україні. Таким чином, за рахунок реалізації лише зазначених заходів можна отримати декілька десятків мільярдів гривень додаткових надходжень пенсійних внесків.

Демографічна ситуація в Україні дійсно є досить складною і породжує надмірне демографічне навантаження на пенсійну систему. Разом з тим, в Україні біля 8 млн. громадян працездатного віку з різних причин не працюють. У цих умовах потрібні реальні програми по залученню непрацюючого населення до роботи в різних сферах економіки. При цьому важливо також стимулювання пенсіонерів до роботи: з нинішніх 20 % працюючих пенсіонерів від їх загальної кількості необхідно збільшити хоча б до 30-40%.

Потрібно удосконалити порядок індексації грошових доходів громадян, збільшивши граничну величину цих доходів, в межах якої провадиться індексація. Потребує вжиття заходів по забезпеченню функціонування дієвої системи соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та сім’ям з дітьми, інвалідам, іншим категоріям громадян.

Особливу увагу слід приділити фінансуванню на належному рівні охорони здоров’я, освіти та культури. Здійснювати у повному обсязі фінансування видатків, передбачених на виконання національних програм з охорони материнства і дитинства, здоров'я осіб похилого віку.

Просимо дати відповідні доручення щодо безумовного виконання Указу Президента України від 26 лютого 2010 року "Про невідкладні заходи з подолання бідності", здійснення комплексу заходів для радикального скорочення масштабів бідності в рамках широкого діалогу з соціальними партнерами.