Відповідно до ст. 13 Закону України "Про загальну се­редню освіту" навчально-виховний процес у загальноос­вітніх навчальних закладах здійснюється за груповою та індивідуальною формами навчання.

Міністерство освіти і науки України розробило і затвер­дило наказом від 20 грудня 2002 року № 732 "Про затвер­дження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах" (із змінами і допов­неннями) відповідне Положення, згідно з яким індивіду­альне навчання в системі загальної середньої освіти є однією з форм організації навчально-виховного процесу і впроваджується для забезпечення права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти з урахуванням індивідуальних здібностей та обдарувань, стану здоров'я, демографічної ситуації, організації їх навчання.

Згідно з п. 1.6. Положення підставою для організації індивідуального навчання є:

—   заява батьків або осіб, які їх замінюють;

—  наказ директора навчального закладу;

— погодження місцевого органу управління освітою.

Права учнів на індивідуальне навчання визначені в п. 1.7. Положення. Навчатися індивідуально можуть учні:

—   які за станом здоров'я не можуть відвідувати нав­чальний заклад;

—   яким необхідно пройти лікування у лікувальному закладі більше одного місяця;

—  які мають високий навчальний потенціал і можуть прискорено закінчити школу;

—  які проживають у селах і селищах (коли кількість учнів у класі становить менше 5 осіб);

—  які не встигають протягом двох років навчання у школі І ступеня;

—   які потребують корекції фізичного та (або) розумо­вого (психічного) розвитку (у разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату)).

Відповідно до п. 2.6. Положення після закінчення тер­міну індивідуального навчання учень може продовжувати заняття у навчальному закладі, учнем якого він є, на загальних підставах.