Головам первинних організацій Профспілки працівників освіти і науки України
Лист від 16.04.2010 № 02-5/169
Ст.100 КЗпП України передбачено встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я. Установлено також, що Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. Однак до цього часу цей Перелік Кабінет Міністрів України ще не затвердив, тому в практиці варто керуватися тими типовими переліками, які у свій час були затверджені Держкомпраці Союзу РСР. В галузі освіти такий Перелік передбачено в додатку 9 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.93 № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.93 р. за N 56, та погодженим з Мінфіном, Мінпраці та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України. Підставою для внесення певних видів робіт до цього додатку були відповідні постанови Держкомпраці Союзу РСР, що регулювали ці питання в певних галузях народного господарства. Перелік таких робіт передбачено також в додатку 2 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007-2009 роки, продовженої постановою пленуму ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 9.12.2009 р. № ПЛ-ІХ-1 на 2010 рік. При визначенні умов оплати за роботу з важкими та шкідливими умовами праці, в тому числі працівників кухні навчальних закладів, слід керуватися нормами п. 33 та додатку № 9 до цієї Інструкції. Згідно із цим пунктом керівники закладів освіти за погодженням з профспілковими комітетами можуть встановлювати доплати працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, у розмірі до 12 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 відсотків тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених в додатку № 9. За п.п. 1.152 додатку № 9 до Інструкції роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф, кондитерських і паро-масляних печей та інших апаратів для смаження і випікання віднесено до видів робіт з важкими і шкідливими умовами праці, на яких встановлюються доплати у розмірі до 12 відсотків. Зазначені доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць відповідно до Положення про порядок встановлення доплат за несприятливі умови праці, викладеного в зазначеному вище додатку. Відповідно до Порядку додаткової оплати за несприятливі умови праці в установах і організаціях системи освіти та Положення про порядок встановлення доплат за несприятливі умови праці атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється експертною комісією стосовно до Рекомендацій по оцінці умов праці на робочих місцях і встановленню доплат працівникам за несприятливі умови праці в наукових організаціях і в наукових підрозділах установ системи освіти. Експертна комісія створюється спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з числа найбільш кваліфікованих працівників, представників профспілкового комітету, служби охорони праці установи, організації. Для роботи членами експертної комісії можуть залучатись спеціалісти інших служб і організацій. Експертну комісію очолює заступник керівника установи, організації. Відповідальність за достовірність характеристик умов праці працівників, діючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, несе керівник структурного підрозділу. На підставі висновків експертної комісії керівник установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких встановлюється доплата за несприятливі умови праці і розміри доплат за видами робіт. При цьому слід зазначити, що право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, які в додатку 9 до Інструкції визнано такими важкими та шкідливими умовами праці, або особливо важкими та шкідливими умовами праці. Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати працівникам, які виконують такі види робіт встановлюються наказом по установі, організації. Питання надання щорічної додаткової відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість регулюється ст. 7 закону «Про відпустки». Цією статтею установлено, що щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Списки виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. N 1290. До зазначеного Списку посади шеф-кухаря, комірника та завгоспа закладів освіти не включено. Тому працівникам, які посідають ці посади, не може надаватися щорічна основна відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці. Разом з тим, завідувачам господарством, шеф-кухарям, комірникам може надаватися відпустка за особливі умови праці, пов’язані з виконанням обов’язків в умовах ненормованого робочого дня тривалістю до 7 календарних днів. Ці посади включено до Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти і науки України, яким може надаватись додаткова відпустка, що передбачений в додатку 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007 - 2009 роки. Відповідно до ст. 8 закону «Про відпустки» конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Доброго дня. В мене виникла ситуація: працюю в коледжі (ВНЗ І р.а.), педагогічне навантаження все у другому семестрі. Праюючи в закладі за 1 семестр я отримувала заробітню платню та в другому семестрі складається така ситуація, що мені потрібно звільнятить (за згодою двох сторін). Підкажіть будь-ласка, чи будуть у мене вимагати повернути гроші, які виплатили в першому семестрі (бухгалтерія нажаль пояснила мені це питання не чітко). Дякую.
Чи може ваш бугалтер, Надія Андріївна,надати мені індивідуальну консультацію, враховуючи мою заробітну плату, щодо невиплати мені індексаціїї.Так , як у нашій бугалтерії лише одна відповідь:"Не положено!"Якщо ні, то ,будь ласка, порекомендуйте до кого можна звернутися ще.
Объяните, пожалуйста: оплачивается ли библиотекарю - совместителю работа в летний, каникулярный, период по месту совместительства?Если - да, то на основании каких нормативных документов?
Чи можуть директор, його заступники, методит ПТНЗ претендувати на навчальні години (до 360 годин на рік), якщо основною ставкою (720 годин) з того ж предмета не забезпечені основні викладачі?
Підскажіть, будь-ласка. До вислуги років учительського стажу мені не вистачає 8 місяців, а в студентські роки я працював керівником туристичного гуртка (довідку мені надіслали ). Чи можна зарахувати це в стаж? Пенсійний відмовляє.
Работала в должности воспитателя общежития завода в 80х годах. Согласно Приказу от 27 августа 1987 г. N 605 я имела право на пенсию по выслуге лет. Сейчас мне отказывают в оформлении этой пенсии, ссылаясь на то, что в Перечне профессий дающих право на такую пенсию № 1436 от 26.09.02 данная профессия не указана.(её сейчас вообще не существует) Обращаюсь к: П О С Т А Н О В А від 4 листопада 1993 р. N 909 ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1436 ( 1436-2002-п ) від 26.09.2002 N 1567 ( 1567-2004-п ) від 17.11.2004 ) в примечании есть такой пунк 3. Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років. Ни в одном изменении я не нашла, что этот пункт считать не действительным или утратившим силу. Подскажите, всё же имею я право на пенсию по выслуге лет?